Кокаин FishScale Наро-Фоминск

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.

Эй, бро! Хочешь послушать историю, которая заставит тебя перестать двигать и просто валяться от смеха? Я тут расскажу тебе, как я, будучи вдохновленным закладками и жидким порохом, научился читать мысли девушек. Так что держись, а то можешь потерять дар речи!

Все началось с того, что я решил попробовать новый вид закладки. Называется она "Косой". Не знаю, почему так назвали, может потому что она вдруг делает тебя косым, как будто ты под воздействием героина. Как-то раз, мне посчастливилось достать свеженькую партию косы, и я объявил вечеринку у себя дома.

Как только все ребята собрались, я решил показать им свое новое умение — читать мысли. Мне казалось, что это будет так весело и круто, что все они умрут от смеха.

Собрав всех у стола, я налил им по своей гречке, чтобы они примерили олимпийское звание настоящих чемпионов наркотиков. Все стали жевать, и я решил начать свое шоу.

— Знаете, ребята, — заговорил я с важным видом. — Я напишу каждому из вас на листочке бумаги, что он сейчас думает. Вы должны будете открыть свои листочки только после того, как я все закончу. Готовы?

Они все кивнули, и я начал "читать мысли". Брал я листочек, и, глядя в глаза каждого, представлял себе, что они сейчас думают.

Первым подошел мой друг Джонни, вечно живущий в своем мире.

— Джонни, — сказал я, — ты сейчас думаешь о том, как быстро достать новую порцию закладки, правильно?

Джонни открыл свой листик и округлил глаза.

— Как ты это сделал?! — воскликнул он, совсем забыв о своих закладках. — Точно, я думал о закладках!

Ура, первый успех!

Потом я пошел к другому парню, Майку. Он всегда был параноиком и думал, что весь мир против него.

— Майк, — начал я, — ты думаешь о том, что все вокруг хотят тебя обокрасть, когда ты сидишь здесь?

Майк долго смотрел на меня, а потом через секунду уже хотел было что-то сказать, но я успел спрятать листочек с его мыслями.

— Да что же это такое?! — закричал Майк, — Каким образом ты узнал мои мысли?!

Ха, успешный шаг на пути к читающему волшебнику!

По-моему, все остальные ребята уже стали бояться меня, как будто я от наркотиков стал супергероем.

Тут я подошел к одной девчонке, Алисе. Она всегда была загадкой для меня, и я никогда не знал, о чем она думает. Но теперь я решил этот загадочный вопрос разрешить.

— Алиса, — произнес я таинственно, — ты сейчас думаешь о том, какой парнишка попробует изнасиловать тебя на вечеринке?

Алиса зажала свой листочек и смотрела на меня испуганными глазами.

— Как ты узнал?! — заорала она. — Я так боюсь!

Ого, мама, я на седьмом небе от своего успеха!

Но все хорошее когда-нибудь заканчивается, а у меня это произошло, когда я забыл заклинание, которое открывало мои "наркотические" способности. Я стал обычным наркоманом, который ничего не умеет, кроме как бегать от пэпсов и искать следующую "дозу".

Но теперь, когда вижу ребят, то помню, как я двигался в сказочной реальности и читал мысли девушек. И хотя все это было всего лишь моей фантазией, я знаю, что это было круто!

Так что, друзья, иногда стоит попробовать что-то новое и необычное. Даже если это всего лишь мимолетная галлюцинация, она может оставить след в твоей памяти.

Но помните, наркотики — это лишь мираж, который в конечном счете приводит к гибели.